РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

*СЕБЕ  НАВЧАЙ,  ЩОБ  РУХАТИСЬ  ВПЕРЕД!*

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

Я.Коменський

    Центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, які відрізняються, насамперед, підвищеним рівнем розумового розвитку. Вони різко виділяються в середовищі ровесників високим інтелектом, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Завдяки певним особливостям поведінки, вмінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані діти привертають до себе увагу.

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Обдаровані  діти дуже активні, прагнуть працювати більше за інших та самостійно (з літературою, довідковим матеріалом, у бібліотеці). Вони наполегливо слідують поставленим перед собою цілям, все хочуть знати більш детально і потребують додаткової інформації. Обдаровані діти хочуть учитися та досягають успіхів. Навчання доставляє їм задоволення.

Вони вміють критично оцінювати оточуючу дійсність та прагнуть проникнути в сутність явищ; задають безліч питань і зацікавлені в стверджувальній відповіді на них.

Урок є особливо цікавим для них тоді, коли використовується проблемний метод. Порівняно зі своїми однолітками обдаровані учні краще вміють розкривати відношення між явищами та сутністю, індуктивно та дедуктивно мислити, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати. Більшість із них ставить завдання, виконання яких потребує багато часу, а також мають розвинене почуття справедливості.

Отже, обдарованим дітям властиві:

·         інтерес до розумової діяльності;

• компетентність, не властива віку;
• пошук причин явищ, які спостерігаються;
• прагнення відкривати та досліджувати нове;
• різнобічні інтереси та потреба в різнобічній інформації;

·         ґрунтовні знання;

·         добра пам‘ять;

• багата фантазія, уява, винахідливість;
• схильність до ігор, які вимагають сконцентрованої уваги, та тих, які мають складні правила;
• уміння самостійно грати та працювати;
• хороше володіння мовою;
• великий словниковий запас, не властивий даному вікові;
• терплячість у навчанні, захопленнях;
• готовність взяти участь у додаткових заходах, які підвищують інтерес до навчання (конкурси, олімпіади);
• читання книжок, вивчення друкованих матеріалів;
• глибокий інтерес до наукової літератури;
• політичні та світоглядні інтереси;
• колекціонування, проведення експериментів у домашніх умовах;
• почуття гумору;
• підвищене почуття відповідальності, ретельне виконання прийнятих доручень;

·         велика працездатність та прагнення працювати якнайбільше.

Організація навчання обдарованих учнів

Принципи побудови програм навчання для обдарованих учнів

Програма навчання для обдарованих дітей повинна відповідати їх специфічним потребам та можливостям, а також цілям, які висуваються до навчання цієї категорії учнів. Цим і визначається перелік вимог до побудови програм навчання для обдарованих дітей.

Програми для обдарованих дітей повинні:

·         Надавати можливість для поглибленого вивчення тем, які обирають учні;

• Забезпечувати самостійність у навчанні, тобто навчання, яке керується самою дитиною;
• Розвивати методи та навички дослідницької роботи;
• Розвивати творче, критичне та абстрактно-логічне мислення;
• Заохочувати та стимулювати висування нових ідей, які руйнують звичні стереотипи та загальноприйняті погляди;
• Сприяти розвитку самопізнання та саморозуміння, усвідомленню своєрідності власних здібностей та розумінню індивідуальних особливостей інших людей;

·         Вчити дітей оцінювати результати роботи за допомогою різноманітних критеріїв, заохочувати оцінювання роботи самими учнями.

Отже, можна сформулювати такі важливі принципи організації змісту навчання для обдарованих школярів:

1.      Гнучкі змістові “рамки”, які забезпечують можливість включення для вивчення тих чи інших тематичних розділів.

2. Крупні змістові одиниці; вивчення широких (глобальних) тем та проблем.
3. Міждисциплінарний підхід до вивчення змісту.
4. Інтеграція тем та проблем для вивчення, які відносяться до однієї чи різних галузей знань, шляхом встановлення внутрішніх взаємозв‘язків змістового характеру.
5. Принцип насиченості змісту навчання.

6.      Проблемний характер вивчення змісту чи вивчення відкритих тем та проблем.

Формами роботи з обдарованими дітьми  можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.); огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять.

Помітна роль у розвитку інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, її територіальним відділенням.

 Вибір форми навчання залежить від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні (лат. cognitio — знання, пізнання) здібності, індивідуальні особливості кожної дитини.

Література:

1.Євтух М.Б., Волощук І.С. Альфа і омега у підготовці педагогів до роботи з обдарованими школярами // Збірник матеріалів Міжнародного конгресу “Слов’янські педчитання”. – Черкаси, 2005.